Вісбаден (Kreisfreie Stadt Wiesbaden)
Вíсбаден (Wiesbaden) — місто в Німеччині, столиця федеральної землі Гессен. Населення 286 тис. осіб.
Вісбаден — друге за кількістю населення місто Гессена після Франкфурта, місто з передмістям майже злилися з Франкфуртом.
Назва міста означає «Лугові ванни». Місто є одним з найстаріших курортів Європи, у ньому знаходиться 26 гарячих і декілька холодних термальних джерел.
Вісбаден — одне з найдавніших німецьких міст. Про нього згадують Тацит і Пліній (Aquae Mattiacae), а знайдені тут численні написи, залишки терм і т. ін. свідчать, що римляни не тільки знали про місцеві лікувальні джерела, але й користувалися ними. Руїни давніх укріплень підтверджують, що римляни дуже добре розуміли і стратегічне значення Вісбадена. При Каролінґах (Wisibada) неодноразово слугував резиденцією королів. При поділі насавських земель Вісбаден у 1255 році перейшов до Вальрамської лінії і нарівні з Ідштайном був головним містом країни. У 1839-1866 роках Вісбаден слугував зимовою резиденцією герцога Насавського. ''Pagenstecher, «W. In mediz.-topographischen Beziehung» (Вібаден, 1870); Неушаіп, «Mineralquellen und Winteraufenthalt in W.» (Вісбаден, 1875); Roth, «Geschichte und historische Topographie der Stadt W.»(Вісбаден, 1883)''.
Після Другої світової війни в таборі переміщених осіб перебували українці. Тут діяло Українське спортове товариство «Чорномор'я».
Вісбаден — головне місто однойменної округи пруської провінції Гессен-Насау, за 5 км від Райна, на південно-західних окраїнах Таунуса, у мальовничій улоговині. Жителів 55 454 (1885). Визначні місця Вісбадена переважно належать до нового часу: у минулому резиденція герцогів Насавських, тепер королівський замок; так званий Palais Pauline, розкішний палац у стилі Альгамбри; нова ратуша; головна євангелічна церква в готичному стилі; католицька церква в романському стилі, але з чисто ґотичним характером деталей орнаменту; синагога в мавританському стилі. На північ від Вісбадена, на Нероновій горі (Neroberg), побудована православна церква з розкішним надгробним пам'ятником великої княгині Єлизавети Михайлівни (загинула 1845), що була дружиною герцога Насавського. У Вісбадені є багатий музей старожитностей (велика колекція римського скляного посуду), музей природної історії, бібліотека з 250 000 книжок і архівом Насавського герцогства, картинна галерея, театр, гімназія класична і реальна, реальне училище, два жіночих навчальних заклади першого розряду, с\г інститут, музичне і образотворче училища. Тут знаходяться два заклади для лікування холодною водою, два очні, гімнастичний, для нервово та душевнохворих, а також заклад для сліпих. Кургауз слугує збірним пунктом для суспільства. Перед будівлею кургавза тягнуться два ряди аркад з крамницями. Околиці міста надзвичайно мальовничі. За 7-8 км на північ від міста на лісовому узвишші (501 м) розташований мисливський замок Платте, власником є герцог Насавський — з котрого, точно так само, як і з так званою «Hohe Wurzel», на захід від Вісбадена (618 м висотою, з залізною баштою), відкривається надзвичайний вид на рейнську і майнську долини, на Вестервальд, Спессарт, Оденвальд і Доннерсберг.
Вісбаден — друге за кількістю населення місто Гессена після Франкфурта, місто з передмістям майже злилися з Франкфуртом.
Назва міста означає «Лугові ванни». Місто є одним з найстаріших курортів Європи, у ньому знаходиться 26 гарячих і декілька холодних термальних джерел.
Вісбаден — одне з найдавніших німецьких міст. Про нього згадують Тацит і Пліній (Aquae Mattiacae), а знайдені тут численні написи, залишки терм і т. ін. свідчать, що римляни не тільки знали про місцеві лікувальні джерела, але й користувалися ними. Руїни давніх укріплень підтверджують, що римляни дуже добре розуміли і стратегічне значення Вісбадена. При Каролінґах (Wisibada) неодноразово слугував резиденцією королів. При поділі насавських земель Вісбаден у 1255 році перейшов до Вальрамської лінії і нарівні з Ідштайном був головним містом країни. У 1839-1866 роках Вісбаден слугував зимовою резиденцією герцога Насавського. ''Pagenstecher, «W. In mediz.-topographischen Beziehung» (Вібаден, 1870); Неушаіп, «Mineralquellen und Winteraufenthalt in W.» (Вісбаден, 1875); Roth, «Geschichte und historische Topographie der Stadt W.»(Вісбаден, 1883)''.
Після Другої світової війни в таборі переміщених осіб перебували українці. Тут діяло Українське спортове товариство «Чорномор'я».
Вісбаден — головне місто однойменної округи пруської провінції Гессен-Насау, за 5 км від Райна, на південно-західних окраїнах Таунуса, у мальовничій улоговині. Жителів 55 454 (1885). Визначні місця Вісбадена переважно належать до нового часу: у минулому резиденція герцогів Насавських, тепер королівський замок; так званий Palais Pauline, розкішний палац у стилі Альгамбри; нова ратуша; головна євангелічна церква в готичному стилі; католицька церква в романському стилі, але з чисто ґотичним характером деталей орнаменту; синагога в мавританському стилі. На північ від Вісбадена, на Нероновій горі (Neroberg), побудована православна церква з розкішним надгробним пам'ятником великої княгині Єлизавети Михайлівни (загинула 1845), що була дружиною герцога Насавського. У Вісбадені є багатий музей старожитностей (велика колекція римського скляного посуду), музей природної історії, бібліотека з 250 000 книжок і архівом Насавського герцогства, картинна галерея, театр, гімназія класична і реальна, реальне училище, два жіночих навчальних заклади першого розряду, с\г інститут, музичне і образотворче училища. Тут знаходяться два заклади для лікування холодною водою, два очні, гімнастичний, для нервово та душевнохворих, а також заклад для сліпих. Кургауз слугує збірним пунктом для суспільства. Перед будівлею кургавза тягнуться два ряди аркад з крамницями. Околиці міста надзвичайно мальовничі. За 7-8 км на північ від міста на лісовому узвишші (501 м) розташований мисливський замок Платте, власником є герцог Насавський — з котрого, точно так само, як і з так званою «Hohe Wurzel», на захід від Вісбадена (618 м висотою, з залізною баштою), відкривається надзвичайний вид на рейнську і майнську долини, на Вестервальд, Спессарт, Оденвальд і Доннерсберг.
